Мейєр опублікував статтю «До історії періодичної атомістики». Відбиток її він послав Д. І. Менделєєву, який опублікував відповідь — «До історії періодичного закону», де стверджував, що таблиця Л. Майєра являла собою лише просте співставлення елементів за валентністю, що вважалася ним головною властивістю — німецький вчений не визнавав атомну вагу в якості такої, як визначає періодичність, тому в його таблиці відсутні деякі важливі аналоги (наприклад, B—Al), а наступна робота Л. Майєра «Природа елементів як функція їх атомних ваг» написана тільки в грудні 1869 року (більш ніж через півроку після опублікування Д. І. Менделєєвим Періодичного закону) з пропозицією загальної системи хімічних елементів, розташованих в порядку зростання атомних мас, яка, за словами Л. Мейєра, «в істотному ідентична даної Менделєєвим». Однак це ще в 1866 році запропонував англійський хімік Дж. Ньюлендс у своєму «законі октав». Л.Мейер побудував криві залежності атомних об'ємів елементів від їх атомних мас.
У своїй статті Д. І. Менделєєв пише: «Майєр раніше мене не мав на увазі періодичного закону, а після мене нічого нового до нього не додав»; далі російський вчений додає, що Л. Майєр не розвивав відкриття, зокрема в напрямку систематизації хімічних сполук — не робив спроб на його основі дати передбачення властивостей не відкритих ще елементів та виправлення атомних ваг вже відомих. «По праву творцем наукової ідеї, — пише він, — має вважати того, хто зрозумів не тільки філософську, але і практичну сторону справи, зумів так поставити його, що в новій істині всі могли переконатися і вона стала загальним надбанням. Тоді тільки ідея, як матерія, не пропаде». У своїй статті Д. І. Менделєєв також називає тих, кому він «найбільш завдячує» своїм законом — Е. Ленссена і Ж. Б. Дюма
Інформація за посиланням Юлиус Лотар Мейер
Немає коментарів:
Дописати коментар